захотілось написати пост українською
саме для Маші буду намагатись писати без цього приївшогося чортового сленгу, щоб у гушгл перекладачі вона могла нормально все перекласти, бо, вибач золотко, але мені дуже лінь :**
осінь.
осінь поступово травмує і без того вже пошарпану психіку.
холодний вітер, сіре небо, яскраві шмотки, типу відносини з німцем і спілкування з його друзями.
все нібито круто...
кончені пари, якісь псевдодрузі, все безколірне і постхардкорне.
сьогодні їду в Полтаву. краще б я знову їхала до Львова.
не вистачає живого спілкування з німцем.
чого не кажи, а я за ним скучила, хоча ми розмовляємо по телефону по декілька разів на день,
і, може, раніше мені цього б вистачало, але я не оцінила шанс того, що відстань на мене все ж таки впливає...
мені важко.
ніколи не було, а тут бац!
дорослішаю чи що?
бракує живого спілкування.
наче все і є, але саме та, раніше здавалося б, мала деталь, але зараз вона розширюється до розмірів всесвіту.
це піздєц.
Женя страждає бля...